Сенс роботи прицілу коліматора полягає в тому, що оптична система проєктує зображення прицільної марки в бік вихідної зіниці прицілу, водночас стрілець бачить марку спроєктованою на нескінченність (нескінченно віддалена точка), завдяки чому і формується лінія прицілювання.

У звичайних коліматорних прицілах прицільну марку наносять у вигляді крапки на передньому зрізі скляної призми або вона формується через скло на матовій основі, що рівномірно розсіює світло та вузький отвір.

У більш якісних системах прицільну марку дає світловипромінювальний діод, дзеркальна або лінзова оптична система. У багатьох стрілецьких прицілах формуються прицільні марки червонуватого кольору, які добре помітні фактично на будь-якому тлі, хоча, загалом, колір і форма прицільної марки бувають найрізноманітнішими. Регулювання яскравості світіння прицільної марки дає можливість пристосовувати приціли до умов освітленості та особливостей зору стрільця.

Той, хто хоча б раз цілився по мішені з вогнепальної зброї, на власному досвіді переконався в тому, що прицілитися буває складно, тим паче, якщо стрілецька практика не така вже й велика. Коліматорні приціли мають кілька позитивних якостей, істотних як для початківця, так і для бувалого мисливця. Однак, спочатку, пропоную розібратися, що ж це за пристрій — "приціл коліматора", а потім поговоримо про його недоліки та переваги.

Той, хто хоча б раз цілився по мішені з вогнепальної зброї, на власному досвіді переконався в тому, що прицілитися буває складно, тим паче, якщо стрілецька практика не така вже й велика. Коліматорні приціли мають кілька позитивних якостей, істотних як для початківця, так і для бувалого мисливця. Однак, спочатку, пропоную розібратися, що ж це за пристрій — "коліматорний приціл", а потім поговоримо про його недоліки та переваги. Тому, якщо хочете коллиматор купить, переходьте на сайт profoptica.com.ua.

Отже, коліматор — являє собою пристрій, який значно полегшує сам процес прицілювання. Особливість його в тому, що в ньому немає фокуса і те, на якій відстані він розташований від очей стрільця, в принципі не має важливого значення.

Коліматори поділяють на активні та неактивні. Перші працюють від елементів живлення, і їхня прицільна марка світиться цілодобово. Неактивні ж не потребують зовнішніх джерел енергії, і це дає деяку перевагу; мінус у тому, що прицільна марка світиться тільки в денний час доби і за слабких сутінків, вона малоконтрастна і непомітна.

Є також наскрізні і "сліпі" коліматорні приціли. Відрізняються вони тим, що, застосовуючи наскрізні, можна цілитися як одним, так і двома очима, а застосовуючи "сліпі", або, як їх ще називають, стереоскопічні, цілитися потрібно тільки двома очима.

На відміну від лазерного, прицільна марка коліматора не буде ніким виявлена, оскільки вважається, скажімо так, віртуальною, її бачить тільки стрілець. Тому такі приціли успішно застосовуються не тільки на полюванні, а й під час військових дій. Для снайперів важливо залишатися непоміченими, отже, лазерний приціл може їх видати, а коліматор — ні.

Недоліком коліматорних прицілів вважається те, що здебільшого вони живляться від батарейок, які, зі свого боку, погано переносять низькі температури. А якщо немає живлення, то такий приціл приціл стає марною річчю. Тому, купуючи коліматор, потурбуйтеся, щоб він був забезпечений швидкознімним кронштейном. Якщо приціл перестав працювати, його можна швидко зняти і продовжувати полювати.

Остерігайтеся купівлі недорогих коліматорів. Ми не говоримо про те, що велика ціна обов’язково гарантує якість, просто купівля прицілу, який коштує 15 доларів, — це придбання пристрою, який лише нагадує коліматор, а в іншому ж не має з ним нічого спільного.

Прибираючи прилад, необхідно застосовувати спеціалізовані упаковки. Вони повинні бути герметичні, не пропускати вологу, потрібно уникнути потрапляння агресивних середовищ. Режим температур рекомендується позитивний.

Експлуатаційні особливості

Суть такого прицілу в тому, що на невеликому екрані проєктується точка, що світиться. Подібний варіант має такі плюси:

• не потрібно зосереджувати зір при прицілюванні;
• вогонь по цілях проводиться під будь-якими кутами атаки;
• можна вести швидкісну стрільбу прицільно;
• у бойових умовах дає можливість добре контролювати навколишнє оточення.

Під час роботи коліматора слід дотримуватися запобіжних заходів, відмінних для будь-яких оптичних приладів. Так лінзи протирають виключно спеціальною тканиною, яка не залишає подряпин. У похідному положенні для захисту окуляра застосовуються спеціалізовані чохли, зазвичай вони входять до комплекту. Кришки, що захищають регулювальні пристрої, деталі живлення, закручувати необхідно до кінця, але без зайвих зусиль. При тривалому зберіганні батареї/акумулятори виймаються.

Прибираючи прилад, необхідно застосовувати спеціалізовані упаковки. Вони повинні бути герметичні, не пропускати вологу, потрібно уникнути потрапляння агресивних середовищ. Режим температур рекомендується позитивний.

Коліматори поділяють на неактивні, які не потребують джерела живлення, і активні, у яких прицільна марка у вигляді яскравої точки додатково підсвічується і не залежить від рівня зовнішньої освітленості. Для прицілювання досить з’єднати її з мішенню, при цьому кут зору абсолютно не важливий, важливо тут — не втрачати з поля зору ціль.

Відкритий приціл

Йому вже не одна сотня років, але цілком власні позиції комбінація з цілика і мушки здавати не збирається. У спрощеному варіанті цілик нерухомий, та й мушка не піддається регулюванню. Здебільшого пристрої такого типу збереглися на гладкоствольній зброї і цілком чудово використовуються для стрільби на невеликі дистанції. Рамкові приціли як більш просунута версія дають змогу ступінчасто або повільно налаштовувати кут прицілювання для далеких дистанцій, які розбиті на сектори в сотнях метрів.

Як всі розуміють секторні приціли знайшли ключове використання на нарізній зброї, зокрема армійських зразках.

Сама технологія прицілювання дуже проста й інстинктивно зрозуміла, проте передбачає жорсткі вимоги до стану зору й узагалі до "фізики" мисливця: одна річ — втримати на цілі оптичну марку, а дещо інша — утримувати на точці прицілювання розташовану суворо по самому центру прорізу цілика мушку.

На малюнку зображено спосіб прицілювання "в яблучко" мішені, є ще й варіант "під яблучко", але застосовують його здебільшого для пістолетів, а його особливості зумовлюються суто військовим використанням особистої зброї.

Максимально простою версією відкритих пристроїв вважається прицільна планка. Дуже популярна вона на дробовиках, приготованих здебільшого для стрільби наліт, коли практично неможливо впевнено з’єднати мушку з прорізом прицілу. У цьому ж випадку сама площина планки задає лінію прицілювання і дає можливість впевнено працювати з вибором упередження.

Здебільшого зустрічаються монолітні та вентильовані прицільні планки. Останні є, скоріше, даниною моді, оскільки забезпечують зброї гарніший вигляд.

Швидке охолодження потрібне, коли необхідно робити поспіль багато пострілів, скажімо, для стендової стрільби. У мисливській практиці красиві фігурні прорізи слугують винятково додатковим брудозбірником, яких на зброї і так достатньо. Самі планки бувають плоскі і з жолобком, вузькі і широкі (як правило, на спортивних рушницях).

Традиційну мушку у відкритих прицільних пристроїв останніми роками дуже часто замінюють оптоволоконними конструкціями. Їхні світлозбиральні властивості дають змогу стрільцю дуже швидко концентрувати увагу, вони також висококонтрастні і дають додаткові плюси в умовах низької освітленості.