Асафетида — що це таке?

Асафетида — це екзотична індійська спеція, яку роблять завдяки переробці смоли, одержуваної з зонтичного рослини. Ця речовина перетирають, сушать. Так виходить елемент.

Які тільки прянощі ні приходять до країн Європи з Азії. І вони всі володіють нехай і нестандартним смаком, проте це ніяк не псує страви. Навпаки, в звичайні нам страви додаються незвичайні нотки. Асафетида — одна з подібних прянощів, не просте за смаком, зовнішнім виглядом, має цікаве походження, а детальнiше дивiться на сайтi https://deluxe.com.ua/catalog/spetsii/asafoetida.html.

Асафетида — що це таке і з чим їдять?

Друга назва асафетиди — хільтіт. Також її називають ферулой. Має сильний запах, з цієї причини часто її перемішують з іншими спеціями. Так роблять не тільки в Індії, але також і в Індонезії. Звичайний для цих держав елемент раніше застосовували в Європі, втім після забули про нього.

Поки що в РФ мало кому відома асафетида, що це таке, як використовувати, якими якостями володіє. Не звертаючи уваги на це, інтерес на неї відчутно зростає. Асафетида: навіщо потрібна? Застосовують її не тільки в кулінарії, але також і в медицині. Робити це стали кілька років тому: властивості її вперше були відкриті в Римі і Африці, жителі яких застосовували скрізь даний компонент для позбавлення від самих різних хвороб, додання блюдам оригінального смаку.

Обратите внимание:  Пакеты для мусора: красота города в наших руках

Виростає асафетида в Афганістані — на високогірних полонинах, які відомі своїм суворим кліматом: вночі варто холод, вдень — нестерпна спека, яка буквально випалює все у себе на шляху. І яким же чином ферула смердюча існує там? Розкидає власні листи на земля. Робить це на якийсь час, так як в подібних умовах вони швиденько відмирають. Завдяки тому, що корінь розташована під землею, таким чином захований від холоду і спеки, і підтримується життєдіяльність рослини. Нечасто воно викидає на поверхню стебло. І як тільки він відцвітає, його ламають і збирають смолу асафетиди.

Добувати рослина важко. У старі часи міські жителі, які збирали смолу, переробляли її і продавали, були дуже багатими. Через деякий час в країнах Європи популярність asafetida (так називається асафетида англійською) убуває, зате стала все більш популярною на Сході. Важко уявити, як в той час доставляли туди даний компонент: транспортувати його досить непросто, для цього необхідно застосовувати спеціалізовані ємності, дотримуватися деяких правил.

З цього всього з’являється одне питання: як ця спеція сподобалася в Індії? А справа вся в тому, що ферула видобувається в Афганістані та Ірані, а звідти везуть до Індії, де смолу переробляють. Ось з цієї причини в Індії пряність асафетида так любима. У даній країні спецію додають практично в усі страви. До нас же надходить мелена асафетида.

Індійська асафетида: склад

Сік, який видобувається з кореня рослини, контактуючи з повітрям, стає смолою, яка після переробляється. Якщо розглянути її склад, можна зробити висновок, що в ньому відсутні мінеральні речовини:

  • на 60% складається з феруловой кислоти;
  • на 35 — з оксиду вуглецю;
  • на 10 — з масел на ефірній основі.
Обратите внимание:  Как выбирать мотоциклы и мопеды в СПб

Завдяки тому, що в складі асафетиди немає речовин на мінеральній основі, вона повністю безпечна для організму людини. А такий запах у неї — через масел на ефірній основі. До речі, його мінімізують так: в смолу додають куркуму, рисове борошно, після цього поміщають в фольгу. Зрештою аромат виходить не таким «нав’язливим». У чистому ж вигляді він нагадує комбінування часнику і цибулі.